«Вижили 1933-го. Вистояли 2014-го. Переможемо тепер!»
Ми українці добре знаємо свою історію, і якими стражданнями і муками, особливо втратою життя, і пролитою кров’ю нам доводиться доказувати своє існування на нашій українській землі. Кричати на весь білий світ, щоб нас почули, що ми не просто вимираюча нація, а ми народ, який хоче жити у мирі, злагоді та спокої, що ми живі- зі своїми традиціями, землями і мовою.
1932-1933 роки ця історія вивчена зі сторінок книжок історії України, зі слів очевидців, яких залишилось зовсім мало, але ми ЧУЄМО, ЗНАЄМО, і це велике знищення геноцид - українського народу, але ми сильні, витривалі, наші предки здолали все, і це наша історія, і це наша гордість.
Знищення українського народу і досі панує на землях України. Холодний морозний день…всі українці о 5 ранку прокидаються від сильних вибухів. Зв’язок практично втрачений, прийшла повномасштабна війна на територію нашої української землі, кацапи хочуть заволодіти всією територію. 24 лютого 2022 рік…. безвихідь…., купа думок в голові, куди ховатися і що далі, як жити із цим, кожен українець не готовий жити під прапором кацапетії. Окрім невідомості, нічого не розумієш, кожні півгодини звучить повітряна тривога, підвали, спання в одязі, постійні чергування, переживання за життя своїх дітей і родичів, постійний моніторинг новин у телефоні, постійна темнота. Орки не заставили себе довго чекати …. 27 лютого 2022 року вони зайшли на території сіл Петрівки, Нового Бикова, Старого Бикова, Басані – це в 15 кілометрах від Згурівської територіальної громади, у цих селах з перших днів вони стали господарями – опустошили всі вітрини магазинів, аптек, місцеві жителі залишилися без хліба, почали не вагаючись вбивати жителів, катувати їх, виносити з будинків нажите майно людьми. Люди не один день прожили у холодних погребах, які не встигли втекти, а хто хотів тікати, коли кацапи володарювали по селах відразу розстрілювали людей і авто.
Щоденні масові вбивства, викрадення, позбавлення свободи людей, їх катування, ґвалтування жінок і дітей, глумління над тілами вбитих, розстріли, блокада населених пунктів, знищення цивільної інфраструктури, використання голоду як методу війни… І таких звірств безліч по всій території України, куди ступила нога російського окупанта.
«Вижили 1933-го. Вистояли 2014-го. Переможемо тепер!» – ось головний посил освітньо-патріотичного проєкту «Неопалима купина».
Над освітньо-патріотичним проєктом "Неопалима купина", приуроченого до 90-х роковин Голодомору 1932-1933 років працювали:
Наталія Волик https://youtu.be/X81HFuXsDnU
Здобувачі освіти:
Максим Голяченко
Олександр Олійник
